А що робить, коли немає сили
І стерлася надія нанівець?
Коли здавалось трошки відпустило,
А потім знову тільки й ждеш кінець...
А що робить, коли твої долоні
В молитві ніби разом аж зрослись?
Та очі, що від сліз завжди червоні...
Ще геть не довго, почекай, кріпись...
Не плач ... Спаситель тихо промовляє:
Я відчуваю твого серця біль,
Пече у середині й не стихає,
Ще трохи прикладу Своїх зусиль...
Не плач... Тримай міцніше Мою руку
Я теж Терпів і плакав на хресті...
За кожен гріх, розпятий був у муках
Залишений вмирав на самоті...
Не плач... не плач... вже скоро, дуже скоро
Твій хрест Я обміняю на вінець
Закінчаться тривоги, сльози й горе
І віри засіяє промінець!
Люба Охман.
#Ісус_найкращий_друг
Люба Охман,
Spartanburg USA
Меня зовут Люба Охман. Люблю Господа и хочу Ему служить чем могу. Я очень люблю петь и иногда пишу свои песни. Стихи начала писать с лет 12ти. Пишу о том, что на сердце.
Буду рада любому отзыву. Заранее спасибо. e-mail автора:lyubaokhman@yahoo.com
Прочитано 3384 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Христианской молодёжи - Виктория Кушнирчук Это дикломация написана мной для молодёжи, или христианских вечеров. Здесь выражены черты соблазна,и не дружелюбия которые так часто встречаются среди молодежи последнего времени.Мне бы очень хотелось чтоб из этой истории каждый взял для себя урок.
