Каганець твій горить тільки-тільки.
І ворушать це полум'я всякі вітри.
Потушити твій дух назавжди,навіки,
Хоче ворог життя,-щоб він не горів...
Миготить цей вогонь,і так мало оливи.
Але захист Господній для тебе ще є;
Попроси у Христа щоби був милостивий;
Хай підсилить Він в серці світло твоє.
Ти раніше палав твоїм радісним духом.
І ділами твоїми у світі сіяв.
Запитай у себе,чому все затухло;
Хто святее горіння у тебе відняв?..
Скільки раз ти в своєму житті спотикався;
Через те,що не бачив куди тобі йти...
В своїм серці темрявою все наповнявся,
Замість того щоб світло в темряву нести.
Ти не бачив що поряд іде твій Спаситель;
І свій погляд Він завжди трима на тобі.
Але ти не відчув,й не старався прозріти,
І Господь в своїм серці за тебе скорбів.
Ще не пізно поправити твоє горіння,
Бо темрява згущаеться поряд тебе.
Відігнати не зможеш духовнее тління;
Коли полум'я в серці твоєму слабе...
Як багато людей що забули про Бога;
Як багато між нами потухших сердець.
Та звучить від Христа до усіх засторога,
Щоби кожен поправив свій каганець.
Левко Поперечный,
Эверетт .США
Сколько нам небо дарует чудес!
Люди же тянутся очень к земному...
Жить не землёю, а сводом небес,-
Значит всё видеть совсем по другому!..
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Крик души : Сорняки на грядке - 2 - Сергей Сгибнев Прошлую нашу беседу мы завершили на оптимистической ноте, в том смысле, что прозвучала уверенность, - Бог взялся за мою собеседницу всерьез. А если так, то Он доведет дело до конца. До победного конца.
И мне очень надеялось, что услышала, что поверила моя собеседница, - «Очи Господни [обращены] на праведников, и уши Его - к воплю их»! И очень хотелось бы, чтобы прозвучало в ее сердце, а потом и откликнулось в устах, - Боже! будь милостив ко мне грешной! (ср. Лук.18:13)
